Я з великим натхненням і нетерпінням почала читати перші сторінки книги «Сам собі Золота Рибка». Поринула в неї з головою, хотілося прочитати й виконати всі завдання одразу! Книга виявилася неймовірно корисною! Я сама розвиваю свій проєкт, і мені було дуже важливо побачити ті аспекти, яким я, мабуть, приділила замало уваги або й не приділила зовсім. Під час читання я знайшла ці «прогалини» й підкоригувала.
Я виявила, що в мене випали 2 з усіх 7 складових. По-перше, мені потрібна була чітка причина, щоб утілити задумане. Причини, звісно, були від початку, але на запитання, як сказано в книжці, «заради чого ВИ пройшли б канатом над прірвою» точно відповісти не могла. Мабуть, тому мотивація до того, що роблю, часто падала, хоча мрією я горіла давно. Я отримала «всі ключі до потаємних дверей», і тут мені якраз допомогло усвідомлення, «заради чого ВИ пройшли б канатом над прірвою». Передусім завдяки навідним запитанням у книжці.
І друге. У «реальному» житті в мене немає нікого, хто б особливо підтримував мене в проєкті чи хоча б вислухав. Якось так. У «віртуальному» житті з усього списку я виявила у своїй команді лише себе і ще одну людину: «Той, хто на 1 рівень вищий за вас у подібних справах». Вона може відповісти на складне запитання. А якогось помічника, наставника (мене дуже здивувало, що він має бути :)) - немає. Що він потрібен, я й справді гостро усвідомила лише нещодавно! Книга підказала мені, що все-таки «один у полі не воїн», тож поступово збиратиму команду.
А взагалі, висновків для себе зробила багато, одразу все й не опишеш! ))
Мені подобається, що Олена побудувала книгу так, що почуваєшся не пасивним слухачем, а «учасником подій». Мені особисто дуже сподобалося бути таким «учасником», зрештою, ми ж самі вирішуємо, що і як розвиватиметься в нашому житті! А Олена своєю книгою нас у цьому не лише підтримує, а й спрямовує. Велике Вам спасибі, Олено!